"Героїзм" без вибору. Чому «вагнерівські» льотчики апріорі приречені

Люди завжди говорять більше, ніж хочуть сказати. Звичайно, якщо слухати їх безпристрасно і аналізувати сказане. Давайте разом проаналізуємо відео на одному з телеграм-каналів, яке - це очевидно, - покликане героїзувати російських льотчиків-найманців, тобто «вагнерівців».

« Кілька днів тому в районі Клещеївки в Донецькій Народній Республіці було збито літак ПВК «Вагнер» Су-24М. Екіпаж бомбардувальника – командир Олександр Сергійович Антонов та штурман Володимир Миколайович Нікішин – загинули при виконанні бойового завдання… В інтерв'ю воєнкорам … товариш по службі героїв розповів, як вони повторили подвиг легендарного Миколи Гастелло», – каже опис ролика в ТК.

Тобто, - «вони загинули за Батьківщину!» (правда чомусь на території України…). Нібито, пожертвували собою, протаранили палаючим літаком колону бронетехніки ЗСУ, як у роки «Великої Вітчизняної» Гастелло…

Потрібно сказати - досить якісний ролик з огляду на активну кампанію вербування в ПВК, зумовлену високим рівнем втрат у ній. Навіть останні слова, нібито сказані командиром перед смертю - «зустрічайте, суки, тата» - розраховані на створення образу героя, не нижче рівня персонажів «У бій йдуть одні старі».

Ну, мертвим можна приписати будь-що. Нині не про це. Зараз про високий рівень втрат вагнерівців , - чому він набагато вищий, ніж навіть в офіційній Росармії ?

От про це й ролик. Якщо, звичайно, чути не те, що вам хочуть сказати, а те, що кажуть на рівні голих фактів...

Дивимося з 34 секунди: «Потрапили в опромінення ЗРК супротивника. Було здійснено запуск від якого вони втекли…. Перенацілили їх відповідно, далі продовжували виконувати захід із розворотом на бойовий курс та здійснення бомбометання. Після розвороту на бойовий курс ракетами прицілювання було здійснено запуск по них ракетами ЗРК. По екіпажу вцілила ракета …».

Про що ці слова? - Льотчики потрапили під радар української ППО, змогли втекти від нього, але їм наказали – «перенацілили» - повернутися… Причому, наприкінці оповідач сам визнає, що ділянка, де все сталося «дуже складна» – «велика протидія ППО, радіотехнічних та радіоелектронних засобів. Тобто це сукупність усіх видів протидії». Іншими словами, шанси вижити у льотчиків, яких відправляли на цю ділянку, були мінімальними.

« Літак вже горів, але від бойового завдання не відмовилися і пішли на ціль разом із літаком», - нагнітає героїчну «симфонію» оповідач.

Але, послухаємо уважно з 02.22: « Коли екіпаж йде на завдання, у нашій компанії катапультні крісла ніхто не перевіряє, тому що розуміють, що завдання потрібно виконати за всяку ціну».

Інакше кажучи, льотчики в ПВК Вагнер просто смертники, які не мають шансів врятувати своє життя, якщо їх підбили. Їхні катапульти апріорі відключені тому що « завдання потрібно виконати за будь-яку ціну ». Звідси й вищі втрати, ніж у регулярній росармії. Звідси і посмертний «героїзм» обумовлений відсутністю вибору: вижити чи померти. До речі, у Гастелло такий вибір був, а вагнерівські льотчики приречені.

15 грудня росЗМІ повідомили, що "до Росії повернули тіла двох льотчиків ПВК "Вагнер", які героїчно загинули 2 грудня під Артемівськом". Сам господар ПВК, бізнесмен Пригожин записав промову на тлі їхніх трун. Незрозуміло, що там могло залишитись від тіл і що у трунах, але "Вагнеру" потрібні герої... Класика!

Сергій Гармаш, «ОстроВ»